Як виховати турботливу й чуйну дитину

Усі батьки хочуть, щоб їхні діти росли турботливими й чуйними людьми. Діти здатні по-різному проявляти ці прекрасні почуття й відповідне ставлення. Наприклад, ваша семирічна донька мріє про джинси ніжно-рожевого кольору. У пошуках такої екзотики ви обходите кілька магазинів і раптово наштовхуєтесь на стійку з джинсами з відтінками персикового, блакитного й… ніжно-рожевого кольорів! Серед них ваша донька знаходить джинси свого розміру. Раптом до стійки підходить ще одна дівчинка в пошуках такої ж речі того ж розміру.

На жаль, у магазині є лише одна пара джинсів цього незвичайного кольору. Дуже розчарована й засмучена дівчинка повертається, щоби піти ні з чим. І тут, на ваше велике здивування (й радість), ви чуєте, як ваша донька каже: «Дівчинко, хочеш ці джинси? Бери! А я замість них візьму персикові».

У результаті ви купуєте доньці персикові джинси замість рожевих, які вона так хотіла, але це її анітрохи не турбує, тому що вона рада, що поступилась ними іншій дівчинці. У дитини розвивається вміння проявляти чуйність і турботу – просто неймовірно!

Коли діти піклуються та проявляють співчуття, це завжди вражає. Безсумнівно, треба прищеплювати малюкам таке милосердне ставлення з раннього дитинства, але виховання почуття відповідальності за свої дії, яке при цьому є визначальним, – процес, який проходить поступово, розпочинається в дошкільному й закінчується у старшому шкільному віці.

Далі пропонуються шість перевірених порад про виховання дбайливої дитини.

1. Заохочуйте увагу й турботу

Учіть дитину бути ніжною й ласкавою. Ваша дитина з радістю бере на руки новонародженого малюка, але це виходить у неї якось грубувато? Нічого, просто наберіться терпіння й покажіть їй правильний спосіб. Скажіть: «Ти береш малюка трохи незграбно. Давай робити це ніжно. Ось так...». Потім торкніться руки вашої дитини й наочно покажіть, як виглядає ніжний дотик.

Розмовляйте лагідно. Ваше добре турботливе ставлення буде дітям прикладом того, як треба ставитись до інших людей. Коли вашій дитині боляче або вона погано себе почуває, даруйте їй своє тепло й турботу: «Мама дуже хвилюється, що ти себе погано почуваєш. Давай, ти ляжеш на диван, ми тебе вкутаємо, щоб тобі стало тепло й затишно і ти змогла відпочити, доки я приготую вечерю».

2. Виховуйте співчуття на прикладах

Ви всією сім'єю вирушаєте на вечерю в ресторан, і офіціантка приносить вам не ті страви, які ви замовили. І хоча ви прочекали своє замовлення півгодини (та й діти дуже голодні!), не піддавайтесь спокусі прокричати: «Та що ж це таке, врешті-решт? Це абсолютно не те, що ми замовляли!».

Краще покажіть приклад терпіння й розуміння. Скажіть: «Вибачте, мої діти замовили курку, а не яловичину. Чи не могли б ви забрати це та принести ті страви, які ми замовили?». Потім поясніть ситуацію дітям і попросіть їх поставити себе на місце іншої людини (офіціантки): «Як, на вашу думку, почуває себе людина на такій метушливій і копіткій роботі?».

3. Пишіть оригінальні листи подяки

У сучасному техногенному світі люди для висловлення своїх думок використовують, як правило, електронну пошту, смс-повідомлення та соціальні мережі. Хоча це все прекрасно та зручно, але власноруч написана записка із приємними добрими словами – це чудовий приклад вираження подяки.

Коли діти отримують приємний подарунок або несподівану допомогу, попросіть їх написати особистий лист подяки. Спитайте їх: «Як би ви себе відчули, коли б витратили багато часу на вибір чудового подарунка для друга, а він вам не подякував?» і «Що відчуватиме ваш друг, коли отримає поштою дуже особистий лист зі словами подяки?».

Якщо ваша дитина ще маленька, не наполягайте на тому, щоб вона обов'язково брала в руки ручку й писала записку (навіть якщо вона просто подумає про те, як висловити свою подяку, це вже величезне досягнення). Просто самі напишіть лист і попросіть малюка підписати його.

4. Схвалюйте добрі вчинки

Коли ви бачите, як ваш син пропонує приятелю половину свого бутерброда, звертайте на це свою увагу й підкреслюйте: «Ти молодець, що поділився своїм бутербродом, хоча він був зовсім невеликим». І додайте: «Як ти думаєш, що Сашко відчув, коли ти з ним поділився?».

Або, як у випадку з рожевими джинсами, можна сказати доньці: «Донечко, це просто неймовірно, що ти віддала дівчинці останню пару джинсів, хоча так сильно їх хотіла. Як ти думаєш, що вона відчула, коли вдягла їх у школу вперше?».

Це сіє насіння доброти, яке неодмінно проросте в майбутньому.

5. Волонтерська діяльність

Батьки можуть турбуватись через те, що знайомство дітей із суворими життєвими реаліями буде занадто травмувати їх незміцнілу емоційну сферу. Але, виявляється, коли діти бачать страждання інших людей, вони починають відчувати вдячність за те, що мають, і пишатись тим, що можуть допомогти комусь.

Чудовий спосіб залучити дітей до волонтерської діяльності – допомагати в церкві перед релігійними святами, відвідувати будинки для літніх людей та інтернати. Потрібно, щоб діти розглядали благодійність як відповідальність, а не як один з варіантів діяльності. Якщо у вашій родині стануть звичкою благодійність і волонтерська діяльність, діти, коли виростуть, не тільки будуть самі допомагати знедоленим людям, а й пропагуватимуть волонтерську роботу серед своїх друзів, однокурсників. Ваші діти зрозуміють, що не всі малюки так добре харчуються й отримують таку ж любов і турботу, як вони.

6. Навчайте дітей піклуватись у дружніх стосунках

Одна з кращих можливостей для батьків виховувати в дітей турботу та співчуття надається їм під час щоденних ігор на дитячому майданчику.

Забороняйте дітям обзивати інших дітей. Починати вчити співчуття треба з розповіді дитині про те, що припустимо, а що ні. Наприклад, під час гри вашого сина з іншим хлопчиком ви почули, як він назвав приятеля «порося». Звісно, це не жахлива образа й навіть може примусити вас засміятись, але замість того, щоб не звернути увагу на інцидент, негайно втрутьтеся й розкажіть дитині, що доброта у ставленні до тих, хто їх оточує, є правилом, а казати образливі слова неприпустимо. Якщо ви втручаєтесь негайно, то даєте зрозуміти дитині, що доброта повинна стояти на першому місці, а обзиватись не можна за жодних обставин.

Помічайте доброту. Коли ви помічаєте, як ваша дитина пропонує лопатку приятелю в пісочниці, підкріпіть її дії фразою: «Ти проявив себе як хороший друг» або «Ти дуже добре проявив турботу». Згодом дитина зрозуміє, що допомога другу, сестрі, сусіду й будь-якій людині – це те, що ви цінуєте.

Будьте уважним. Хоча набагато простіше роздати запрошення на день народження дитини безпосередньо на дитячому майданчику, ніж відправляти їх по пошті або телефоном, поясніть їй, що ті діти, які будуть перебувати поруч і при цьому не отримають запрошення, можуть образитись. Поясніть, що хоча ви не можете запросити на свято всіх дітей, ви можете зробити так, щоб ті діти, яких ви не запросили, не відчували себе ображеними. Чітко поясніть дитині, що розсудливий спосіб вирішити ситуацію полягає в тому, щоб ніхто не образився. Якщо ви пояснюєте дитині, чому ви робите так, а не інакше, це залишить у неї незабутнє враження. І в майбутньому вона, треба сподіватись, буде поводитись так, як і ви в подібній ситуації.